Загальні нормативно-правові документи
організації виховного процесу
-
Закон України Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю
-
КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ
-
Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки
-
Указ Президента України Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року
-
Здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні
-
Порядок проведення моніторингу наркотичної та алкогольної ситуації в Україні
-
Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти
- Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти
Згідно з Концепцією НУШ, виховання має здійснюватися під час навчання, а не під час окремих виховних годин. Зміщувати акценти із виховання на супровід, наставництво, допомогу.
Також у Концепції йдеться:
✔ “Ми пропонуємо вживати поняття “освіта”, “освітній процес” у їх сучасному розумінні, що охоплює навчання, виховання і розвиток. Виховний процес буде невіддільним складником усього освітнього процесу й орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності…”;
✔ “Виховання не буде зведено лише до окремих “занять із моралі”. Виховання сильних рис характеру та чеснот здійснюватиметься через наскрізний досвід”.
Тобто за Концепцією НУШ підходи до виховання також змінюються: замість виховних годин – наскрізне навчання.
Також Законом України “Про повну загальну середню освіту” (стаття 15) визначено, що виховний процес у закладах освіти є невіддільним складником освітнього процесу й має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях українського народу, громадянського суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини й громадянина тощо.
Крім цього, як вважають у МОН, “загальна соціокультурна ситуація, виклики щодо збереження цілісності й державності України, військова загроза, завдання консолідації суспільства, реформування системи освіти визначають нагальність підвищення уваги до виховного потенціалу освітнього середовища…”.